«Kopā būt. Kopā just.» (укр. разом бути, разом відчувати) – гасло цьогорічного ювілейного (до 150-річчя від року створення) Вселатвійського фестивалю пісні і танцю «DZIESMU UN DEJU SVĒTKI» [дзіесму ун дею светкі], що проходив в столиці Латвії з 30 червня по 9 липня. Гасло красномовне, але правдиве, враховуючи величезну підтримку України Латвією. Фестиваль – не виключення. Вперше за всю його історію, на одному з великих концертів було виконано твір не латиського композитора (Гімн України), а до об’єднаного латиського хору доєдналася Львівська хорова капела «Дударик». Вперше в команді диригентів церковного хору з 250 співаків – українка (Матіс Тучс, Гунтарс Праніс, Лінда Наудиня, Оксана Нікітюк). Молодіжний хор «Sōla» (диригент Каспарс Адамсонс ) на фінал хорового конкурсу в повному складі вийшли з жовто-блакитними стрічками. А на заключному концерті 16-тисячний хор присвятив виконання твору Петеріса Плакідіса «Ar dziesmu dzīvība» перемозі України, про що оголосили зі сцени латиською і українською.
Фестиваль амбітний, довгоочікуваний, включений ЮНЕСКО до списку шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства. Перше, що привернуло увагу гостя – стратегічна і креативна робота команди арт менеджерів. Результат – квитки на всі хорові концерти розкуплено впродовж 15 хвилин після старту продажу.
Цьогорічні «SVĒTKI» налічували біля 40 тисяч учасників, з яких 18 тисяч – співаки хорів: 271 мішаних молодіжних, 35 мішаних старшого віку, 80 жіночих, 23 чоловічих та 36 дитячих. Фестиваль має кілька напрямів, але говоримо про хоровий – найяскравіший і наймасштабніший. Хорових подій було кілька: Великий концерт-відкриття фестивалю, фінал конкурсу аматорських хорів «Koru kari» (укр. хорові війни), концерт Хору диригентів «Diriģents», концерт вокально-симфонічної музики «Šūpulis» (укр. колиска), «Svētku dievkalpojums» (укр. святкове богослужіння) та великі чотиригодинні хорові (14-16 тисяч співаків) концерти на естраді «Mežaparks»: «Tīrums. Dziesmas ceļš» (укр. поле, шлях пісні) і «Kopā augšup» (укр. разом вгору).
Наймасштабнішою хоровою подією фестивалю, звичайно, став концерт-закриття об’єднаного хору з 16 тисяч співаків аматорських хорів «Kopā augšup» на спеціально побудованій концертній естраді на 31.5 тисяч місць. Доречі, сцена побудована таким чином і в такому місці, що не потребує додаткової підзвучки хору на відкритому повтірі. Для 18-ти почесних диригентів (Маріса Сірмайса, Лілії Зобенс, Сіґвардса Кляви, Андріса Вейсманіса, Каспарса Адамсонса, Юрдіса Кабуліса та ін.) був сконструйований високий подіум, який за сценографією мав свій особливий сенс, таким чином, процес координації між ними і співаками був полегшений. І, хоча, організувати таку кількість співаків здається неможливим, ансамбль був бездоганним. Думаю, справа не лише в диригентській техніці і харизмі керівників, а і в величезній любові, самовідданості до хорового співу кожного з хористів-аматорів.
Окрім багатотисячного хору на сцені одночасно були танцювальні колективи, духові оркестри, ансамбль кокле (традиційний щипковий інструмент латишів), етно вокальні і інструментальні групи. Здається, концерт дивилася вся Латвія: щасливці – в залі, хто не зміг дістати квиток – за сценою через монітори або в телетрансляції. Як сказала мені фольклористка, дослідниця директорка музею Кріщіана Барона в Ризі Рута Карклиня: “Латишів можна розділити на три групи: хто співає, хто танцює і хто аплодує в залі”.
В програмі концерту прозвучали 50 творів сучасних латиських композиторів та традиційні латиські хорові твори шанованих в Латвії композиторів Е.Ешенвальдса, Р.Тигулса, Я.Вітолса та інших, яких знають всі без виключень. Зал підспівував, а потім і хор, і слухачі просили повторити твір. І після чотирьох годин концерту на прохолодному вечірньому балтійському повітрі – горталися в пледи, пили чаї, але не йшли, а співали й співали хором.
P.S. Роботу транспорту влада міста продовжила на всю ніч, спеціально
для учасників і слухачів хорового концерту.
Нам би відродити. Нам би так. Нам би.
Автор статті: Оксана Нікітюк