6 грудня 2023 року виповнюється 120 років від народження Миколи Колесси. Понад столітній життєпис видатного українського композитора, диригента і педагога саме сьогодні, в умовах кривавої боротьби українців за своє фізичне і духовне виживання, – відкриває перед нами глибше усвідомлення драматизму окремих його сторінок, а подекуди, цілих розділів.
Перша, Друга світові війни, півстолітнє життя в умовах радянсько-московської окупації, яка ставила перед усіма митцями трагічну дилему: творчість виключно у рамках, встановлених режимом або обмеження фізичної свободи і моральне, а часто, фізичне знищення. Обираючи перше, композитори прирікали себе на життя за подвійними стандартами.
З актів КДБ про М. Колессу: “Ретельно приховує своє вороже ставлення до всього радянського, а також до партійної організації. У випадкових висловлюваннях проявляє незгоду з політикою партії в мистецтві… (Цит. за кн.: Самотос-Баєрлє Н. Микола Колесса. Сто років молодості. – Львів: Аверс, 2014. – С. 229 )
Микола Колесса згадує: “Забути ті страшні роки неможливо… Приходилось постійно йти на компроміси, обмежувати свій творчий політ, “знижувати” засоби музичної мови до рівня “зрозумілості масам” (З книги Любові Кияновської “Син століття Микола Колесса в українській культурі ХХ віку”. – Львів, 2003. – С. 164.)
Саме тому, частина творчої спадщини композитора залишається маловідомою, або й зовсім незнаною. Хоровий твір “Отруйний газ” написаний М. Колессою ще у дорадянський період (1932) на вірші його близького приятеля Івана Крушельницького. Безжальний розстріл останнього у 1934 році, як і знищення цілої родини Крушельницьких, став для М. Колесси приголомшливим… Виконання твору у радянський період було абсолютно неможливим.
Вперше чоловічий хор “Отруйний газ” прозвучав на гала-концерті Літньої хорової академії у Львові у червні 2018. Сюжет твору втілює найбільше з жахіть І Світової війни – застосування отруйних газів як зброї масового знищення. Антимілітарно-натуралістична тематика композиції, її модерна музична мова внесли в українську хорову музику абсолютно новий пласт художньо-виразових засобів, які не втрачають своєї актуальності і сьогодні…
Автор: Христина Флейчук (Львів)